Перехід в освітньому процесі створює адаптивний тиск для учнів з різним мовним та соціокультурним досвідом. Зміни в академічному просторі можуть обмежувати участь та посилювати емоційне напруження учнів. Особливо в ролі новачка академічні очікування можуть суттєво відрізнятися від раніше встановлених моделей. Ці невідповідності можуть тим самим перешкоджати залученню та вияву активної позиції з боку індивіда. Під час взаємодії зі змішаною групою учнів особливо необхідна педагогічна гнучкість та професійні навички, які сприяють розкриттю сильних сторін і вияву особистісних позицій без осуду та пригнічення. Підтримувальна взаємодія знижує рівень невизначеності та формує довіру до педагога. Контекстно-чутливе навчальне середовище зміцнює стабільність академічної взаємодії. Адаптивні до середовища структури дозволяють узгоджувати індивідуальні потреби з контекстуальними вимогами. Таким чином, структуровані механізми підтримки мінімізують бар’єри, пов’язані з адаптацією. Продумано розроблені та заздалегідь скоординовані освітні практики підвищують стабільність академічної присутності в змінюваних умовах навчання.

Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі сучасних педагогічних підходів в освітній адаптації для уразливих груп учнів.

Методологія дослідження. У межах цього дослідження застосовується порівняльний теоретичний аналіз, спрямований на виявлення концептуальних відмінностей і точок перетину педагогічних підходів, що розглядаються.

Висновки. Стійка академічна участь в умовах освітнього переходу потребує педагогічно опосередкованого узгодження між контекстуальною варіативністю та індивідуально специфічними можливостями учнів. Відповідно структуровані навчальні середовища підтримують стабільне залучення в межах мовно- та соціокультурно різноманітних когорт. Системна конфігурація практик підтримки посилює безперервність траєкторій участі в динамічно еволюціональних інституційних екосистемах.

Ключові слова: травма-інформований підхід, культурно-орієнтований підхід, екологічний підхід, новачки, адаптація, освітня трансформація.

Список використаних джерел

1. Aiello, E., Chiappelli, T., Di Grigoli, A., Mancaniello, M. R., Mara, L.-C., & Sordé Martí, T. (2025), “School Success for Migrant and Refugee Children: A Systematic Literature Review”, SAGE Open, №15 (2), рр. 1–19.
2. Anyichie, A. C., Butler, D. L., Perry, N. E., & Nashon, S. M. (2023), “Examining Classroom Contexts in Support of Culturally Diverse Learners’ Engagement: An Integration of Self-Regulated Learning and Culturally Responsive Pedagogical Practices”, Frontline Learning Research, № 11 (1), рр. 1–39.
3. Brunzell, T., Stokes, H., & Waters, L. (2016), “Trauma-Informed Positive Education: Using Positive Psychology to Strengthen Vulnerable Students”, Contemporary School Psychology, № 20 (1), рр. 63–83, available at: https://doi.org/10. 1007/s40688-015-0070-x.
4. Bronfenbrenner, U. (1979), The Ecology of Human Development: Experiments by Nature and Design, Cambridge, MA: Harvard University Press.
5. Chen, D., & Yang, X. (2017), “Improving Active Classroom Participation of ESL Students: Applying Culturally Responsive Teaching Strategies”, Theory and Practice in Language Studies, № 7 (1), рр. 79–86, available at: https://doi.org/10.17507/ tpls.0701.10.
6. Coulombe, S., Hardy, K., & Goldfarb, R. (2020), “Promoting Wellbeing through Positive Education: A Critical Review and Proposed Social Ecological Approach”, Theory and Research in Education, № 18 (3), рр. 295–321.
7. Cummins, J. (2000), Language, Power and Pedagogy: Bilingual Children in the Crossfire, Multilingual Matters, Clevedon, available at: https://doi.org/10.21832/9781853596773.
8. Dervenis, C., Fitsilis, P., & Iatrellis, O. (2022), “A Review of Research on Teacher Competencies in Higher Education”, Quality Assurance in Education, № 30 (2), рр. 199–220.
9. Florian, L., & Black‑Hawkins, K. (2011), “Exploring inclusive pedagogy”, British Educational Research Journal, № 37 (5), рр. 813–828, available at: https://doi.org/10.1080/0141 1926.2010.501096.
10. García, O., & Wei, L. (2014), Translanguaging: Language, Bilingualism and Education, Palgrave Macmillan Basingstoke, available at: https://doi.org/10.1057/9781137385765.
11. Gay, G. (2010), Culturally Responsive Teaching: Theory, Research, and Practice (2nd ed.), Teachers College Press, New York.
12. Gherardi, S. (2025), “Trauma-Informed Education and School Social Work: Critical Intersections”, The Journal of Practice Teaching and Learning, № 23 (2), рр. 8–27, available at: https://journals.whitingb irch.net/index.php/JPTS/issue/view/216.
13. Heller, M. (Ed.) (2007), Bilingualism: A Social Approach, Palgrave Macmillan, Basingstoke.
14. Hollingsworth, J., & Byrne, V. L. (2022), Exploring residential experiences of undergraduate students during the COVID‑19 pandemic: A collective case study of one historically Black college and university in the US, International Journal of Multidisciplinary Perspectives in Higher Education, available at: https://journals.iupui.edu/index.php/mp hi/article/view/26069.
15. Howard, A., & Finley, S. (2024), “Is Your Syllabus Trauma Informed? An Application of Equity-Centered Trauma-Informed Education in Teacher Education”, Journal of Trauma Studies in Education, № 3 (2), рр. 69–89, available at: 10.70085/jtse.v3i2.6436.
16. Jennings, P. A. (2019), The trauma-sensitive classroom: Building resilience with compassionate teaching, W. W. Norton & Company, available at: https://wwnorton.com/books/9780 393711868.
17. Katane, I. (2007), “Systemic ecological approach in teacher education: Ecological didactic model of students’ pedagogical practice”, Journal of Teacher Education for Sustainability, № 7 (1), рр. 40–54, available at: https://doi.org/ 10.2478/v10099-009-0004-7.
18. Ladson‑Billings, G., (1995), “Toward a Theory of Culturally Relevant Pedagogy”, American Educational Research Journal, № 32 (3), рр. 465–491. DOI: 10.3102/000283 12032003465.
19. Lembke, E. J., Linderkamp, F., & Casale, G. (2024), “Trauma-Sensitive School Concepts for Students with a Refugee Background: A Review of International Studies”, Frontiers in Psychology, 15, 1321373, available at: https://www.frontiersin.org /journals/psychology/articles /10.3389/fpsyg.2024.1321373/full.
20. Linden, B., Adams, J., & McLachlan, K. (2025), “The role of acculturative stress on the mental health of immigrant youth: A scoping literature review”, Community Mental Health Journal, №  61, рр. 112–128, available at: 10.1007/978-3-031-13195-0_7.
21. McBrien, J. L. (2005), “Educational Needs and Barriers for Refugee Students in the United States: A Review of the Literature”, Review of Educational Research, № 75(3), рр. 329–364.
22. Moreira, M. A., Rumbo Arcas, B., Gómez Sánchez, T., et al. (2023), “Teachers’ pedagogical competences in higher education: A systematic literature review”, Journal of University Teaching & Learning Practice, № 20 (1).
23. Nation, M., Christens, B. D., Bess, K. D., Shinn, M., Perkins, D. D., & Speer, P. W. (2020), “Addressing the Problems of Urban Education: An Ecological Systems Perspective”, Journal of Urban Affairs, № 42 (5), рр. 715–730.
24. Norton, B. (2013), Identity and Language Learning: Extending the Conversation (2nd ed.), Multilingual Matters, Bristol.
25. Ouedraogo-Thomas, R., Rummage Massey, S., & King Bullins, L. M. (2026), “Equity in North Carolina’s SHLT-003: Gaps and Recommendations for Inclusive Trauma-Informed Education”, Journal of Trauma Studies in Education, № 4 (3), рр. 1–26.
26. Paris, D., & Alim, H. S. (2017), “Culturally sustaining pedagogies”, Teachers College Press, available at: https://doi.org/10.1080/00405841.2017.1282336.
27. Samuels, A. J. (2018), “Exploring culturally responsive pedagogy: Teachers’ perspectives on fostering equitable and inclusive classrooms”, SRATE Journal, № 27 (1), рр. 22–30, available at: https://eric.ed.gov/?id=EJ1166706.
28. Sirs, L. (2023), “Trauma-Informed and Equipped for the Field: Implementing a Trauma Studies Curriculum in a BSW Program”, Journal of Trauma Studies in Education, № 2(1), рр. 164–171.
29. Thomas, L., & Quinlan, K. M. (2021, “Supporting Student Engagement through Inclusive Curriculum Design”, Teaching in Higher Education, № 26 (1).
30. Tidball, K. G., & Krasny, M. E. (2011), “Toward an Ecology of Environmental Education and Learning”, Ecosphere, № 2 (2), Article 21, available at: https://doi.org/10.1890/ES10-00153.1.
31. van Lier, L. (2004), The Ecology and Semiotics of Language Learning: A Sociocultural Perspective, Kluwer Academic Publishers, Boston, MA.
32. Vasylieva, Y., Ročāne, M., & Meļķe, S. (2026), “Overcoming barriers to language learning for newcomers through the ecological approach”, Innovation. Diversity, № 2 (11), available at: https://doi.org/10.17770/eid2025.2.87.
33. Villegas, A. M., & Lucas, T. (2007), “The Culturally Responsive Teacher”, Educational Leadership, № 64 (6), рр. 28–33, available at: https://www.ascd.org/el/articles/the-culturally-responsive-teacher.