Характер ‒ це сукупність стійких індивідуально-психологічних рис особистості, що виявляються в типових способах поведінки, ставленні до людей, праці, себе та навколишнього світу. Іншими словами, характер ‒ це те, як саме людина діє, приймає рішення, реагує на труднощі та взаємодіє з іншими. Події останніх років (пандемія, перехід на дистанційне навчання, життя серед постійних повітряних тривог, воєнні дії, тривалі вимкнення світла) значно вплинули на стабільність навчання, посилили тривожність, невпевненість у майбутньому тощо.

У статті приділено увагу пошуку взаємозв’язку між характером, навчанням, розвитком і вихованням та ролі педагога в його реалізації.

Автори доводять, що, незважаючи на залежність характеру від спадковості, його можна й треба формувати, а часом і корегувати відповідно до потреб особистості, суспільства, запитів часу. 

На думку авторів, запропонована у статті ієрархія чинників, які позитивно впливають на навчальну й поведінкову діяльність учнів і студентів, матиме практичне значення як у навчальній, так і виховній роботі в закладах освіти.

Отже, студентський вік є критично важливим для становлення і розвитку особистості. В учнів у цей час відбуваються фізіологічні процеси, пов’язані зі здоров’ям та інтелектуальним розвитком. Характер у молодих людей дуже пластичний – зазнає змін у результаті гармонійного розвитку та соціального впливу.

У студентів теж відбувається перехід від шкільної регламентованої системи навчання до значного розширення самостійності, пов’язаної з індивідуально-психологічними особливостями особистості, центральне місце серед яких посідає характер. Отже, як в учнів, так і у студентів виникають проблеми з навчанням та поведінкою. Як показують дослідження, подолання цих проблем значною мірою залежить від сформованості характеру. Взаємозв’язок характеру, розвитку особистості й виховання вольових якостей позитивно впливає на навчальну й поведінкову діяльність учнів і студентів.

Ключові слова: характер, навчальна і поведінкова діяльність, девіантна поведінка, ієрархія.

Список використаних джерел

1. Столяренко О. Б. Психологія особистості : навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 280 с. URL: https://filos.lnu.edu.ua/ wp-content/uploads/2020/03/Psykholohia-osobystosti.-Stoliarenko-O.-B..pdf (дата звернення: 08.03.2026).
2. Видра О. Г. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб.
   Київ : Центр навчальної літератури, 2010. 88 с. URL: https://libzv 1960.ucoz.com/vidra-vikova_ta_ped-psikh.pdf (дата звернення: 08.03.2026).
3. Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія : навч. посіб. 5-тє вид., перероб., допов. Київ : Академія, 2021. 384 с. URL: https://pedcollege.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/03/Savchyn-Vikova-psykholohiia-.pdf (дата звернення: 08.03.2026).
4. Seligman Martin E. P. Positive psychology: a personal history. Annual review of clinical psychology. Vol. 15. P. 1–23. URL: https://www.annualreviews.org/content/journals/10.1146/annurev-clinpsy-050718-095653# (дата звернення: 08.03.2026).
5. Karakasidou Е., Raftopoulou G., Raftopoulou K., Touloupis T. Positive education in schools: teachers’ practices and well-being. 2025. Psychology International. 7. Iss. 2. P. 51. URL: https://www.mdpi. com/2813-9844/7/2/51/pdf (дата звернення: 08.03.2026).
6. Oldham P., McLoughlin S. Character education empirical research: а thematic review and comparative content analysis. Journal of Moral Education. P. 1–29. URL: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/ 03057240.2025.2480185#d1e276 (дата звернення: 08.03.2026).
7. Chen J., Liu Y., Dai J., Wang C. Development and status of moral education research: visual analysis based on knowledge graph. Frontiers in Psychology. Vol. 13. URL: https://www.frontiersin.org/journals/psycho logy/articles/10.3389/fpsyg.2022.1079955/full (дата звернення: 08.03.2026).