У статті досліджується значення гуманістичної спрямованості особистості працівника пробації в контексті його професійної діяльності. Актуальність теми зумовлена сучасними викликами у сфері пробації, що потребують формування ефективного соціально-правового середовища, орієнтованого на підтримку процесів реабілітації та ресоціалізації осіб, які вчинили правопорушення.

Автори акцентують увагу на необхідності інтеграції гуманістичних цінностей у професійну культуру працівника пробації, що сприяє не лише підвищенню ефективності службової діяльності, а й встановленню довірчих стосунків із піднаглядними особами. У процесі дослідження були використані методи спостереження та аналізу професійної діяльності працівників пробації, що дало змогу ідентифікувати ключові особистісні якості, які позитивно впливають на результативність роботи. До таких якостей віднесено високий рівень емпатії, толерантності, рефлексивності, розвинені комунікативні навички, а також здатність до конструктивного між­особистісного спілкування.

Визначено, що наявність зазначених гуманістичних рис у працівника пробації сприяє успішній реабілітації клієнтів служби пробації, зниженню ризику рецидиву та формуванню позитивних змін у їхній поведінці. Практична цінність дослідження полягає у формулюванні рекомендацій щодо вдо­сконалення професійної підготовки майбутніх працівників пробації.

Зокрема, пропонується посилити гуманістичний компонент у системі їх навчання шляхом впровадження тренінгів особистісного розвитку, психологічної підтримки та практико-орієнтованих форм навчання, що сприятимуть формуванню необхідного рівня професійної компетентності.

Формування гуманістичної спрямованості у працівників пробації є не просто бажаною рисою, а професійною необхідністю, яка суттєво підвищує ефективність та легітимність діяльності інституту пробації в системі кримінальної юстиції.

Ключові слова: гуманістична спрямованість, пробація, професійна ді­яльність, емпатія, толерантність, повага до гідності правопорушників.

Список використаних джерел

1. Сіренко К.Ю., Дженджеро О. Л., Дудка Н. О. Професійна підготовка фахівців пробації з урахуванням європейського досвіду. Professional training of future specialists amidst modern realities : scientific monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2025. Vol.  P. 434–445.
2. Шанскова Т.І. Гуманістична спрямованість особистості як складова професійної компетентності керівника закладу соціальної сфери. «Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі» (XXIV Каришинські читання) : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава, С. 317–320.
3. Бочаріна Н.О. Психологічні особливості формування гуманістичної спрямованості майбутнього соціального педагога : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 ; Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький, 2012. С.
4. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXІ ст.). Київ: Райдуга, 1994. 61 с.
5. Халамендик В.Б. Історія розвитку української філософської думки: культурно-освітні аспекти. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2009. Вип.  С. 126–138.
6. Кравцов В.О. Вимоги до професійної культури вчителя в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського. Педагогіка і психологія. 2004. №  С. 21–31.
7. Буркало Н.І. Психологічні особливості емоційного інтелекту. Психологічний часопис : збірник наукових праць / за ред. С. Д. Максименка. 2019. Т.  Вип. 7. URL: https://apsijournal.com/ index.php/psyjournal/article/view/630/380.
8. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія : навч. посіб. Київ : Каравела, 2012. 264 с.
9. Кухар Т. Дослідження взаємозв’язку конфліктності та емпатії майбутніх фахівців ДКВС України. Науковий вісник Сіверщини.
   Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. Чернігів: Академія ДПтС, № 2 (9). С. 130–139.
10. Кухар Т. Соціальний інтелект у структурі інтелектуальних здібностей майбутніх працівників пенітенціарної служби. Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. Чернігів: Академія ДПтС, 2022. № 1 (8). С. 119–130.