Механізми переживання успіху є складними й сповненими суперечностей. Вони відображають внутрішній світ людини і вказують на стиль та якість її життя. Розуміння людиною власних цінностей і їх вплив на сприйняття успіху може допомогти їй більш усвідомлено ставитися до своїх досягнень і вибору життєвого шляху.

Аналіз отриманих результатів свідчить про наявність відмінностей у розумінні життєуспіху педагогів та студентів. Якщо педагоги ситуації успіху пов’язують із соціальним визнанням, то студенти акцентують увагу на важливості особистісного розвитку та можливостями кар’єрного зростання. Існують відмінності у системі цінностей та мотивації. Зокрема, для студентів є важливою самореалізація, натомість для педагогів здатність задовольняти потреби соціуму.

Різняться міркування педагогів та студентів у розумінні чинників, які заважають бути людиною успішною. Педагоги вважають основними причинами лінощі, неорганізованість, страх зазнати невдачі, недостатню вмотивованість. Перепонами в досягненні успіху для студентів є вплив оточення, думки інших людей, невпевненість у собі, відсутність чіткої мети, неорганізованість. Міркування респондентів є схожими у відповідях на запитання: які риси характеру та зовнішні чинники сприяють досягненню успіху. Так, рисами успішної людини є цілеспрямованість, уміння бути щасливою та здатність до комунікації, вміння оточувати себе успішними людьми, стійкість та віра у свої сили.

Аналіз отриманих результатів засвідчив потребу переходу в освітній сфері від постфігуративної моделі виховання до конфігуративної та префігуративної. Цей перехід дозволить усім учасникам освітнього процесу демонструвати та розвивати власні цінності життєуспіху, підвищиться самоцінність людини як суб’єкта освітньої взаємодії.

Ключові слова: життєуспіх, освіта, студенти, педагоги, міжпоколінні уявлення, цінності.

Список використаних джерел

1. Бобкова Д. В. Взаємозв’язок рефлексії та ступеня задоволеності життям на різних вікових етапах. Запоріжжя, 2020. 65с.
2. Болотіна І. М. Методи самомотивації та їх значення для підвищення ефективності діяльності менеджера. Економіка і суспільство. Вип. 42. С. 23–28.
3. Боровинська І. Є. До психологічного розуміння поняття «успіх», «успішність», «життєвий успіх», «життєва успішність». Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. Т. 2. Вип. 3. С.142–148.
4. Буркова Л. В., Сагалакова А. Б., Соколовська Н. Б. Пошук формули успішності у житті: соціологічне дослідження пріоритетів успішності. Освіта та розвиток обдарованої особистості. № 8–9 (15–16). С.205–212.
5. Ганаба С. О. Філософія дидактики: контексти, стратегії, практики: монографія. Суми : Університетська книга, 2014. 336 с.
6. Гудзенко О. Міжпоколінські відмінності уявлень про фактори досягнення життєвого успіху. Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства. № 1. С. 106–113.
7. Іванюта О., Яницька О. Психолого-педагогічні основи дослідження цілепокладання у студентської молоді. Психологія: реальність і перспективи: збірник наукових праць ЗДГУ. Вип.16. С. 63–68.
8. Ільїна Ю. М. Науковий огляд проблематики успіху та успішності. URL: https://newlearning.org.ua/sites/default/files/praci/zbirnyk-2009/11.htm (дата звернення:04.2025).
9. КоваленкоВ. О. Філософія освіти у спадщині Дж. Дьюї. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. № 10. С. 244–249.
10. Мєлков Ю. Ідеал та мета освіти в ієрархії культурних цінностей. Філософія освіти. № 1–2. С.211–222.
11. ШостакІ. В. Анкетування : методичні рекомендації щодо організації та проведення соціологічного дослідження. Острог, 2021. 40 с.
12. Ярема А. Феномен успіху в соціологічному вимірі. Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Вип. 4. С. 92–99.
13. Gergen K. The decline and the fall of personality. Psychology Today. 1992. № 25 (6). P. 59–63.
14. Sermijn J., Devlieger P., & Loots G. The Narrative Construction of the Self: Selfhood as a Rhizomatic Story. Qualitative Inquiry. 2008. 14. № 4. P. 632–650. https://doi.org/10.1177/1077800408314356