Мета статті – дослідити особливості та труднощі застосування штучного інтелекту (ШІ) у процесі вивчення англійської мови (АМ). Ця мета передбачає виконання таких завдань дослідження: визначити ефективність ШІ у підвищенні рівня успішності студентів, оцінити можливості індивідуального навчання, автоматизації зворотного зв’язку та вплив ШІ на діяльність викладача; дослідити проблемні фактори, що виникають під час застосування ШІ, зокрема питання забезпечення конфіденційності даних, доступу до використання технологій, а також необхідність підвищення професійного розвитку.

Методологія. Досягненню мети та виконанню поставлених завдань сприяло використання таких методів дослідження, як якісний та кількісний аналіз, кейс-метод, анкетування (питання анкети були розроблені таким чином, щоб зібрати як кількісні дані (наприклад, частота використання інструментарію зі штучним інтелектом), так і якісний зворотний зв’язок (наприклад, сприйняття ефективності та простоти використання), контент-аналіз (огляд навчальних платформ, мобільних додатків та мовних асистентів зі штучним інтелектом з метою оцінювання їхнього освітнього контенту, зручності використання та ефективності в розвитку мовленнєвих навичок), а також компаративний аналіз.

Наукова новизна. Полягає в багатовимірному підході до інтеграції штучного інтелекту у викладанні англійської мови у спеціалізованому освітньому закладі – Пенітенціарній  академії України (ПАУ). Вивчаючи потенціал штучного інтелекту в цьому контексті, дослідження пропонує нове розуміння того, як ШІ може бути застосований для задоволення специфічних професійних іншомовних потреб курсантів і студентів, які здобувають освіту для роботи в пенітенціарній системі. Це дослідження не лише розширює обсяг знань про використання штучного інтелекту в освіті, зокрема в навчанні іноземних мов, а й закладає основу для майбутніх досліджень і практичного впровадження інструментів штучного інтелекту у спеціалізованих освітніх закладах.

Результати дослідження. Стаття досліджує інтеграцію штучного інтелекту (ШІ) в освіту, зокрема в процес викладання англійської мови, та її вплив на академічну доброчесність. Розглядається потенціал ШІ у створенні персоналізованого навчання, автоматизованого зворотного зв’язку та підвищенні залученості студентів. У дослідженні проаналізовано переваги використання ШІ для розвитку іншомовної комунікативної компетентності, водночас звертається увага на виклики, зокрема етичні питання, технічні проблеми тощо. У статті акцентується увага на специфіці застосування ШІ у спеціалізованих освітніх закладах, зокрема в Пенітенціарній академії України, підкреслюючи важливість етичного використання технологій і продовження наукових досліджень у цій сфері.

Практичне значення. Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в TE створює нові можливості для персоналізованого навчання, автоматизованого зворотного зв’язку та покращення володіння іноземними мовами. Однак дослідження також підкреслює важливість дотримання академічної доброчесності, особливо в контексті потенційного зловживання інструментами ШІ. Використання таких інструментів, як Grammarly, Duolingo і ChatGPT значно покращує знання граматики, словниковий запас, володіння вимовою і письмом. Інтерактивні платформи адаптуються до індивідуальних потреб користувачів, забезпечуючи гнучке й ефективне освітнє середовище. ШІ доповнює, але не заміняє роль учителя. Викладачі мають вирі­шальний вплив на мотивацію студентів, надають емоційну підтримку та сприяють розв’язанню складних питань, які виходять за межі можливостей ШІ. Успішна інтеграція штучного інтелекту вимагає підготовки викладачів для ефективного використання цих технологій. Потребують уваги технічні труднощі, обмежений доступ до технологій і нездатність штучного інтелекту повністю розуміти культурний контекст. Важливими питаннями залишаються етичні проблеми, такі як конфіденційність даних і запобігання алгоритмічним упередженням.

Цінність (оригінальність). Цінність дослідження характеризується оцінюванням ефективності ШІ у покращенні результатів навчання студентів, потенціалу для персоналізованого вивчення англійської мови, автоматизації зворотного зв’язку та впливу ШІ на роль викладача; дослідженням потенційних проблем, що виникають у контексті використання ШІ, включно з проблемами безпеки даних, доступу до технологій та необхідності професійного розвитку.

Ключові слова: ШІ в освіті, викладання англійської мови, академічна доброчесність, персоналізоване навчання, інтелектуальні системи навчання, автоматизований зворотний зв’язок, етичне використання ШІ.

Список використаних джерел

1. Bozhenko, V. V. and Petrenko, K. Y. (2022), “Best practices of using digital technologies and artificial intelligence to combat corruption”, Bulletin of Sumy State University. Series “Economics“, № 2, pp. 59−66.
2. Ajisoko, P. (2020), “The use of Duolingo apps to improve English vocabulary learning”, International Journal of Emerging Technologies in Learning, Vol. 15, No. 7, pp. 149−153.
3. Akinrinola, O., Okoye, C. C., Ofodile, O. C. and Ugochukwu, C. E. (2024), “Navigating and reviewing ethical dilemmas in AI development: strategies for transparency, fairness, and accountability”, GSC Advanced Research and Reviews, Vol. 18, Iss. 3, pp. 50−58.
4. Al-Zahran, A. R., and Alasmari, T. “Exploring the impact of artificial intelligence on higher education: The dynamics of ethical, social, and educational implications”, available at: https://www.researchgate.net /publication/382240745_Exploring_the_impact_of_artificial_intelligence_on_higher_education_The_dynamics_of_ethical_social_and_educational_implications (accessed 15.11.2024).
5. Al-Zahrani, A. M. (2024), “Unveiling the shadows: beyond the hype of AI in education”, Heliyon,10, Iss. 9, available at: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e30696 (accessed 15.11.2024).
6. Canbek, N. G. and Mutlu, M. E. (2016), “On the track of artificial intelligence: learning with intelligent personal assistants”, Journal of Human Sciences, Vol. 13, No. 1, pp. 592–601.
7. Cardona, M. A., Rodríguez, R. J. and Ishmael, K. (2023), “Artificial intelligence and future of teaching and learning: insights and recommendations”, U.S. Department of Education, Office of Educational Technology, Washington.
8. Chen, C. (2023), “AI will transform teaching and learning. Let’s get it right”, available at: https://hai.stanford.edu/news/ai-will-transform-teaching-and-learning-lets-get-it-right (accessed 15.11.2024).
9. Clark, E., Ross, A. S., Tan, C., Ji, Y. and Smith, N. A. (2018), “Creative writing with a machine in the loop: case studies on slogans and stories”, Proceedings of the 23rd International Conference on Intelligent User Interfaces,329–340.
10. Crossley, S. A., Muldner, K. and McNamara, D. S. (2016), “Idea generation in student writing: computational assessments and links to successful writing”, Written Communication, Vol. 33, No. 3, pp. 328–354.
11. Fitria, T. N. (2021), “Artificial intelligence (AI) in education: using AI tools for teaching and learning process”, available at: https://www.researchgate.net/publication/357447234_Artificial_Intelligence_AI_In_Education_Using_AI_Tools_for_Teaching_and_Learning_Process (accessed 15.11.2024).
12. Habibie, A. (2020), “Duolingo as an educational language tool to enhance EFL students’ motivation in learning English”, British Journal of English Language and Literature, 9, No. 1, pp. 13−25.
13. Inayah, N., Yusuf, Q. and Fibula, N. (2020), “Exploring undergraduate students’ perception toward the use of Duolingo in learning English”, Humanities and Social Sciences Reviews, 8, No. 3, pp. 76−85.
14. Rosyidah, H., Wahjuningsih, E. and Andayani, R. (2020), “The effect of Duolingo application on students’ English vocabulary mastery”, ELTR Journal, 4, No. 2, pp. 29–37.
15. Shad, R., Potter, K. and Gracias, A. (2024), “Natural language processing (NLP) for sentiment analysis: a comparative study of machine learning algorithms”, available at: https://www.researchgate.net/ publication/385389815_Natural_Language_Processing_NLP_for_Sentiment_Analysis_A_Comparative_Study_of_Machine_Learning_Algorithms (accessed 15.11.2024).
16. Stahl, B. C., Antoniou, J., Ryan, M., Macnish, K. and Jiya, T. (2021), “Organizational responses to the ethical issues of artificial intelligence”, AI and Society, Vol. 37, Iss. 1, pp. 23–37.
17. Tatineni, S. (2019), “Ethical considerations in AI and data science: bias, fairness, and accountability”, International Journal of Information Technology and Management Information Systems, Vol. 10, Iss. 1, pp. 11–21.
18. Tiara, A. D., Rahman, M. A. and Handrianto, C. (2021), “The students’ perception about use of Duolingo application for improving English vocabulary”, available at: https://doi.org/10.5281/zenodo. 5775915 (accessed 15.11.2024).