У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми формування професійно-педагогічної компетентності викладачів професійно-художніх дисциплін у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами в системі мистецької та професійної освіти, цифровізацією освітнього середовища, посиленням вимог до якості педагогічної діяльності та інтеграцією художньо-творчої й педагогічної складових у підготовці фахівців.

У роботі обґрунтовано структуру професійно-педагогічної компетентності викладачів професійно-художніх дисциплін, у межах якої виокремлено взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, комунікативний, культуротворчий, художньо-творчий, аксіологічний, організаційно-педагогічний та рефлексивно-аналітичний. 

Мотиваційний компонент відображає професійну спрямованість, ціннісні орієнтації та готовність до саморозвитку; когнітивний – систему психолого-педагогічних, мистецьких і методичних знань; комунікативний – здатність до ефективної педагогічної взаємодії в освітньому та творчому середовищі. Культуротворчий компонент передбачає інтеграцію національних і світових культурних традицій у зміст навчання; художньо-творчий – сформованість власного творчого потенціалу та здатність до художньої інтерпретації. Аксіологічний компонент визначає ціннісно-смислові орієнтири педагогічної діяльності; організаційно-педагогічний – уміння проєктувати, організовувати та оцінювати освітній процес; рефлексивно-аналітичний – здатність до самооцінювання, педагогічної рефлексії та корекції професійної діяльності.

Доведено, що запропонована структурна модель професійно-педагогічної компетентності забезпечує цілісність підготовки викладачів професійно-художнього профілю, сприяє інтеграції творчої та педагогічної діяльності й відповідає сучасним вимогам до якості мистецької освіти. Результати дослідження можуть бути використані у процесі модернізації освітніх програм, розроблення критеріїв оцінювання професійної підготовки та організації підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

Ключові слова: професійно-педагогічна компетентність, викладач професійно-художніх дисциплін, мистецька освіта, структура компетентності, педагогічна діяльність, художньо-творчий розвиток.

Список використаних джерел

1. Афанасенко В., Апухтіна В. Формування мотиваційного компоненту ставлення до здоров’я студентської молоді. Psychology Travelogs. 2023. № 4. С. 61–69.
2. Колісник-Гуменюк Ю. І. Особливості гуманітарної підготовки в становленні професійних морально-етичних якостей майбутніх фахівців художнього профілю. Молодь і ринок. 2018. № 1 (156). С. 67–72.
3. Колісник-Гуменюк Ю. І. Визначення ефективності науково-методичної системи підготовки фахівців художнього профілю щодо формування мотиваційного та когнітивного компонентів. Молодь і ринок. 2019. № 11 (178). С. 70–78.
4. Колісник-Гуменюк Ю. І. Психолого-педагогічні засади підготовки викладачів професійно-художніх дисциплін у закладах вищої освіти : навчальний посібник. Львів, 2020. 122 с.
5. Мотиваційні основи навчальної діяльності школярів / за ред. О. В. Малихіної. Одеса : Огмрцян, 2008. 232 с.
6. Овчаренко-Пєшкова О. С. Формування художньо-творчої компетентності учнів засобами здоров’язбережувальних технологій на уроках музичного мистецтва : дис. … д-ра філософії. Кривий Ріг : Криворізький державний педагогічний університет, 2025. 23 с.
7. Ягупов В. Ціннісно-мотиваційний компонент професійної компетентності фахівців: методологічний аспект. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 6 (70). С. 207–219.