У статті досліджуються методологічні підходи до структуризації аналітичних результатів та формування обґрунтованих висновків у системі прийняття рішень із застосуванням моделей SCQA та піраміди Мінто. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення якості управлінських і юридичних рішень в умовах інформаційної складності, зростання обсягів даних і підвищених вимог до доказовості та прозорості аналітичних висновків.

Основна проблематика полягає у відсутності системного підходу до формування логічної аргументації, що призводить до ризиків суб’єктивізації рішень та інформаційної асиметрії. У роботі проаналізовано теоретичні засади аналітичного висновку, логіку аргументації і принципи доказовості, системності та економічної доцільності в процесі підготовки аналітичних матеріалів.

Розглянуто модель SCQA як інструмент формування проблемного поля, який забезпечує структурований підхід до визначення ситуації, виявлення ускладнень, формулювання ключових питань і узагальнених відповідей. Досліджено принцип піраміди Мінто, що дозволяє організувати аргументи за ієрархічним принципом — від загальної ключової думки до підтверджувальних аргументів і прикладів, підвищуючи логічність та переконливість викладу. Встановлено, що інтеграція SCQA та піраміди Мінто дозволяє поєднувати постановку проблеми із системним та структурованим обґрунтуванням рішень, підвищуючи ефективність аналітичної роботи в науковій, управлінській та юридичній практиці.

Підкреслено практичне значення моделей для підвищення якості управлінських рішень, зниження ризиків інформаційної асиметрії та суб’єктивізації висновків, а також необхідність створення інституційних передумов для впровадження структурованої аналітики. Узагальнені результати можуть бути використані для оптимізації аналітичної роботи в наукових дослідженнях, державному управлінні та юридичній практиці, сприяючи підвищенню доказовості та системності прийняття рішень.

Ключові слова: SCQA, піраміда Мінто, аналітичне мислення, структуризація висновків, управлінські рішення, доказовість, юридична аналітика, проблемне поле, логіка аргументації, структурована аналітика.

Список використаних джерел

1. Ганцюк Т. Д. Система інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління: елементний склад та етапи здійснення. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Т. 29 (68). № 2. С. 63–67.
2. Захарова І. В., Філіпова Л. Я., Задорожний І. С., Тарасенко Д. А. Основи інформаційно-аналітичної діяльності : навч. посіб. 2-ге вид., випр. і допов. Черкаси : Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова, 2024. 347 с.
3. Ковальов А, Саєнсус М., Богданов Д. SCQA, AGILE і бенчмаркінг для адаптації стратегічного маркетингу сервісних ІТ компаній в умовах війни. 2024. URL: https://www.reicst.com.ua/pmt/article/view /2024-15-04-07/2024-15-04-07.
4. Принцип піраміди Мінто. Золоті правила мислення, ділового листування та усних виступів Мінто Барбара. URL: https://epab-book.com.ua/pryntsyp-pyramydy-mynto.-zolotye-pravyla-myshlenyia-delovoho-pysma-y-ustnykh-.
5. Терехов В. Питання інформаційно-аналітичних досліджень у сфері правоохоронної діяльності. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 3 (27). С. 103–109.
6. Труш О., Василенко Д. Інформаційно-аналітична діяльність у системі публічного управління. Центральноукраїнський вісник права і публічного управління. 2023. № 4. С. 43–55.
7. Шурпенкова Р. К., Демко І. І. Евристичні методи генерування, оцінки і вибору альтернатив. Socio-economic problems of the modern period of Ukraine. 2016. № 2 (118). C. 151–154.
8. Bielikova K. H. Informational and analytical innovative aspects of the organization of cooperation between public administration bodies in emergency situations. European journal of economics and management sciences. 2020. No. 4. Р. 75–80.