У статті розглядаються особливості кейс-менеджменту щодо ветеранів війни – суб’єктів пробації в умовах сучасних соціальних трансформацій, зумовлених повномасштабною війною в Україні. Актуальність дослідження визначається зростанням кількості ветеранів війни, які залучаються до системи кримінальної юстиції та перебувають під пробаційним наглядом, а також необхідністю адаптації пробаційних технологій до їх соціально-психологічної специфіки. У роботі наголошується, що бойовий досвід, труднощі адаптації до цивільного життя, порушення соціальних ролей і обмеженість ресурсів самостійного подолання життєвих проблем істотно ускладнюють процес ресоціалізації ветеранів війни та знижують ефективність стандартних форм соціально-виховної роботи.

Кейс-менеджмент у статті розглядається як технологія індивідуалізованого пробаційного супроводу, спрямована на роботу з комплексними соціально-психологічними проблемами клієнта та координацію різних видів допомоги. Обґрунтовується доцільність його вибіркового застосування щодо ветеранів війни у випадках соціально-психологічної дезадаптації та підвищених ризиків порушення умов пробації. Увага акцентується на фасилітаційному характері взаємодії між працівником пробації та клієнтом, орієнтації на партнерські взаємини, врахуванні можливого травматичного досвіду та визнанні особистісних ресурсів ветерана.

Узагальнено ключові особливості організації кейс-менеджменту щодо ветеранів війни – суб’єктів пробації, серед яких індивідуалізація супроводу, фокус на подоланні соціально-психологічної дезадаптації, міжвідомча координація допомоги, динамічний характер ведення випадку та акцент на відновленні соціальної спроможності й автономії клієнта. Показано, що кейс-менеджмент у системі пробації доцільно розглядати як інструмент ресоціалізації ветеранів війни в громаді, спрямований на відновлення соціального функціонування, формування просоціальних ролей і підтримку процесу поступового припинення протиправної поведінки.

Наголошено, що адаптація кейс-менеджменту до соціально-психологічної специфіки ветеранів війни створює передумови для підвищення ефективності пробаційного супроводу та сприяє більш стійкій ресоціалізації цієї категорії осіб у громаді.

Ключові слова: кейс-менеджмент, пробація, ветерани війни, ресоціалізація, соціально-психологічна дезадаптація, соціальне функціонування.

Список використаних джерел

1. Ведення випадку в роботі з засудженими фахівців служби пробації : метод. рек. / Ірина Яковець, Анатолій Волік та ін. Київ : МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2015. 134 с.
2. Волеваха С. Зарубіжні підходи до ресоціалізації ветеранів-військових, що перебувають під пробаційним наглядом. Пенітенціарна система України та її роль у розбудові правової і соціальної держави : матеріали І Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції (м. Чернігів, 17 листопада 2025 р.) / Пенітенціарна академія України. Чернігів : ПАУ, 2025. С. 57–61.
3. Волеваха С. Соціально-психологічні особливості суб’єктів пробації-ветеранів війни у контексті їх ресоціалізації. Осінні читання освітян. Освіта під час війни: актуальні аспекти, ефективні форми та безпечний простір : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Чернігів, 30 жовтня 2025 р.) / Пенітенціарна академія України. Чернігів : ПАУ, 2025. С. 109–113.
4. Донченко О. Петровська К. Психосоціальні наслідки війни: виклики для ветеранів. Соціально-освітні домінанти професійної підготовки фахівців соціальної сфери та інклюзивної освіти : матеріали VІІ Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конференції (22–23 жовтня 2025 р.) : зб. наук. праць. Запоріжжя : БДПУ, 2025. С. 321–327.
5. Дубровська Т. В. Соціальна адаптація ветеранів після війни. Львів : Видавництво ЛНУ, 2022. 96 с.
6. Павлюк М., Овдій І. Психологічна адаптація військовослужбовців Збройних Сил України. Вісник Національного університету оборони України. 2022. Т. 70. № 6. С. 134–141.
7. Andrews D. A., Bonta J. The Psychology of Criminal Conduct. 6th ed. New York : Routledge, 2010. 470 p.
8. Blonigen D. M., King C. M., Timko C. Criminal justice involvement among veterans. In Intersections between Mental Health and Law among Veterans. P. 13-43. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-030-31664-8_2.
9. Cullen F. T. Correctional Theory: Context and Consequences. Los Angeles : Sage, 2017. 335 p.
10. Finlay A. K., Owens M. D., Taylor E. et al. A scoping review of military veterans involved in the criminal justice system and their health and healthcare. Health and Justic. Vol. 7. № 6.
11. Herman J. L. Trauma and Recovery. New York : Basic Books, 1997. 178 p.
12. Kolk van der B. The Body Keeps the Score. New York : Viking, 2014. 464 p.
13. Maruna S. Making Good: How Ex-Convicts Reform and Rebuild Their Lives. Washington : APA, 2001.
14. McNeill F. Punishment as rehabilitation. In: Bruinsma, Gerben and Weisburd, David (eds.) Encyclopedia of Criminology and Criminal Justice. New York : Springer, 2014. P. 4195–4206.
15. Prykhodko I., Matsehora Y., Kolesnichenko O., Baida M., Vasylkovskyi O. The psychological recovery program of Ukrainian military personnel after completing combat missions in the Russian-Ukrainian war. Ceskoslovenska psychologie. Vol. 67. № 6. P. 455–473. URL: https://www.researchgate.net/publication/377014638_The_ psychological_recovery_program_of_Ukrainian_military_personnel_after_completing_combat_missions_in_the_Russian-Ukrainian_war.
16. Taxman F., Bouffard J. The importance of systems issues in improving offender outcomes: Critical elements of treatment integrity. Justice Research and Policy. 2000. № 2. P. 9–30.
17. Ward T., Brown M. The Good Lives Model and conceptual issues in offender rehabilitation. Psychology, Crime & Law. 2004. Vol. 10 (3). P. 243–257.
18. Zasiekina L., Duchyminska T., Bifulco A., Bignardi G. War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Military Psychology. Vol. 36. Iss. 5. P. 555–566. URL: https://www.tandfonline.com/doi /full/10.1080/08995605.2023.2235256.