У статті обґрунтовано доцільність наукового розроблення поняття «цивільна обороноздатність» у контексті повномасштабної та гібридної війни, що ведеться проти України. Актуальність теми визначається потребою, що зростає, в осмисленні ролі цивільного населення у структурі національного спротиву та забезпеченні життєстійкості суспільства в умовах тривалих загроз. Метою дослідження є формулювання міждисциплінарної концептуальної рамки нового терміну, а також визначення його змістового наповнення, структурних компонентів та зв’язків із суміжними категоріями у сфері соціальних, поведінкових і безпекових наук.

Для досягнення поставленої мети застосовано методи концептуального аналізу, систематизації, порівняльно-термінологічного розгляду, елементів структурно-функціонального моделювання та синтезу міждисциплінарних підходів. Особливу увагу приділено феноменологічному вивченню психологічних, соціокультурних, аксіологічних і поведінкових детермінант обороноздатності цивільного населення.

У результаті проведеного дослідження запропоновано авторське визначення поняття «цивільна обороноздатність» як інтегративної якості індивідів і спільнот, що виявляється у здатності чинити усвідомлений, вмотивований та морально обґрунтований спротив агресору шляхом мобілізації ціннісних, пізнавальних, вольових, комунікативних і соціально-організаційних ресурсів. Окреслено шість базових компонентів структури феномену, а саме: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, соціальний, комунікативний і поведінковий. Також запропоновано адаптивно-мобілізаційну модель їх взаємодії. Здійснено відмежування цього поняття від суміжних термінів – таких як психологічна стійкість, мобілізаційна готовність, самоорганізація та опір – з позицій змістової ємності та функціонального призначення.

Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості застосування запропонованої концептуалізації в розробленні нормативних актів, освітніх програм, психодіагностичних інструментів і стратегічних документів, орієнтованих на підвищення життєстійкості населення та ефективної організації національного спротиву. Підсумки дослідження окреслюють перспективи подальших емпіричних розвідок, спрямованих на операціоналізацію конструкції, адаптацію методик вимірювання та інтеграцію обороноздатності у ширший контекст безпекових політик.

Ключові слова: цивільна обороноздатність, психологія спротиву, життєстійкість, соціальна мобілізація, національна безпека, поведінкові реакції, ціннісна орієнтація, ідентичність, міждисциплінарний підхід.

Список використаних джерел

1. Assmann J. Cultural memory and Early civilization: Writing, Remembrance, and Political Imagination. Cambridge: Cambridge University Press, 2011.
2. Bandura A. Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology. 2001. Vol.52. N 1. P. 1–26.
3. Bar-Tal D. Intractable Conflicts: Socio-Psychological Foundations and Dynamics. Cambridge : Cambridge University Press, 2013.
4. Bennet G. In Ukraine I found the definition of resilience. The Times. 2024. February URL: https://www.thetimes.co.uk/article/ gabriella-bennet-column-in-ukraine-daily-acts-of-kindness-resist-every-bomb-jkkpg7vn0.
5. Bertalanffyvon  General system theory: Foundations, development, applications. New York : George Braziller, 1968. 295 p.
6. Bodas M., Peleg K., Stolero N., Adini B. Understanding societal resilience – Cross-sectional study in eight countries. Frontiers in Public Health. 2022. Vol. Art. 883281.
7. Bonanno G. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59. No. 1. P. 20–28.
8. Bouchat P., Rimé B. National identity and collective memory: A social psychological perspective/ in Dinnie M. (Ed.) Bridging disciplinary perspectives of country image reputation, brand, and identity. Routledge, 2018. P. 89–103.
9. Clark J. N. Resilience as a “concept at work” in the war in Ukraine: Exploring its international and domestic significance. Review of International Studies. 2024. Vol.50. №  P. 720–740. DOI: https://doi.org/10.1017/S0260210524000305.
10. The Role of Civil-Military Cooperation in the Protection of Civilians: The Ukraine Experience. Center for Civilians in Conflict, URL: https://civiliansinconflict.org/wp-content/uploads/2023/10/The-Role-of-Civil-Military-Cooperation-in-Protection-of-Civilians-The-Ukraine-Experience.pdf.
11. Deiaco H. Rethinking Civil-Military Collaboration: A Relational Practice Approach to Total Defense in Sweden: Doctoral dissertation / Försvarshögskolan (FHS), 253 p.
12. Durkheim E. The rules of sociological method/  by S. Lukes ; transl. by W. D. Halls. New York : Free Press, 1982. (Orig. publ. 1895).
13. Frankl V. Man’s search for meaning, Boston : Beacon Press, 2020. (Orig. publ. 1946).
14. Heath-Kelly C. “Social defence” and the resilience of the domestic war on terror: A genealogy of social security, national security, and defence. European Journal of International Security. 2025. Vol.10. No.  P. 9–26. DOI: https://doi.org/10.1017/eis.2024.33.
15. Huddy L., Khatib N. American patriotism, national identity, and political involvement. American Journal of Political Science. 2007. Vol.51. No.  P. 63–77. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-5907.2007.00237.x.
16. Kimhi S., Eshel Y., Marciano H., Adini B. Impact of the war in Ukraine on resilience, protective, and vulnerability factors. Frontiers in Public Health. 2023. Vol. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh. 2023.1053940.
17. Kushnir M., Nagurney A., Konrad R. Civilian-military integration in Ukrainian defense supply chain. Proceedings of the International ISCRAM Conference. May DOI: https://doi.org/10.59297/827z de93.
18. Masten A., Narayan A. J. Child development in the context of disaster, war, and terrorism: Pathways of risk and resilience. Annual Review of Psychology. 2012. Vol. 63. P. 227–257. DOI: https://doi.org/10. 1146/annurev-psych-120710-100356.
19. Mikulincer M., Shaver P. Attachment in adulthood: Structure, dynamics, and change. 2nd ed. New York : Guilford Press, 2016.
20. Myadar O., Dempsey K. Making and unmaking refugees: Geopolitics of social ordering and struggle within the global refugee regime. Geopolitics. 2021. Vol. 27. No. 2. P. 367–374. DOI: https://doi.org/10. 1080/14650045.2021.1924552.
21. Parsons T. The social system. London: Routledge, 1951.
22. Protection of Civilians Ukraine Briefings. PAX for Peace, URL: https://paxforpeace.nl/wp-content/uploads/sites/2/2025/05/2503-UKR3-Resistance.pdf.
23. Plokhy S. The history of Ukraine: The land and its people. Oxford: Oxford University Press, 2024.
24. Putnam R. Bowling alone: The collapse and revival of American community. New York : Touchstone Books/Simon & Schuster, 2000. DOI: https://doi.org/10.1145/358916.361990.
25. Ricoeur P. Memory, history, forgetting / transl. by K.Blamey, D.  Chicago : University of Chicago Press, 2004.
26. Quamruzzaman A. Rituals of violence in armed movements: Evidence from Bangladesh. McGill Sociological Review. 2015. Vol. P. 43–56. URL: https://mcsr.mcgill.ca/article/view/3.
27. Schwartz S. H. Studying Values: Personal Adventure, Future Directions. Journal of Cross-Cultural Psychology. Vol.42. No. 2. P. 307–319. DOI: https://doi.org/10.1177/0022022110396925.
28. Staub E. The roots of goodness and resistance to evil: Inclusive caring, moral courage, altruism born of suffering, active bystandership, and heroism. Oxford: Oxford University Press, 2013.
29. Tomaney J. Parochialism – a defence. Progress in Human Geography. 2013. Vol.37. No.  P. 658–672. DOI: https://doi.org/10.1177 /0309132512471235.
30. Wagnsson C., Sperling J., Hallenberg J. (Eds.). European security governance: the European Union in a Westphalian world. London: Routledge, 2009. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203875971.
31. Yang N., Zhang R. Under threat: Emotional and behavioral responses to occupational identity threat. Journal of Management & Organization. 2023. Vol.29. No.  P. 464–480. DOI: https://doi.org/10.1017/ jmo.2021.53.
32. Yurchuk S., Lyashch Y. The relationship between emotional intelligence and stress resistance of the individual. Personality and Environmental Issues. 2024. Vol.3. No 1. 44–49. DOI: https://doi.org/10.31652/2786-6033-2024-3(1)-44-49.