Актуальність теми полягає в необхідності модернізації освітнього процесу відповідно до індивідуальних потреб здобувачів освіти. Штучний інтелект створює нові можливості для персоналізації навчання, що є ключовим напрямом розвитку сучасної освіти.

Мета статті: дослідити можливості застосування штучного інтелекту задля персоналізації навчання в умовах сьогодення.

Методи дослідження: аналіз і синтез наукової літератури для визначення сутності персоналізованого навчання; аналіз освітніх стратегій з використанням штучного інтелекту; систематизація інформації про цифрові інструменти та їхні можливості; прогностичний метод для визначення перспектив упровадження технологій в освіті. У статті розкрито сутність персоналізованого навчання, яке в контексті сучасних вимірів розглядається як новочасний освітній підхід; у центр уваги ставить індивідуальні особливості здобувача освіти, його потреби, інтереси, рівень підготовки та стиль засвоєння знань.

Отримані результати демонструють, що використання штучного інтелекту в персоналізованому навчанні дозволяє враховувати індивідуальні потреби, стиль засвоєння знань та рівень підготовки здобувачів освіти. Окреслено основні стратегії персоналізованого навчання з використанням штучного інтелекту (адаптивне навчання, диференційоване навчання, прогностичне навчання, ігрова стратегія навчання, інклюзивне навчання, самостійне навчання, стратегії емоційного залучення, співпраці та комунікації), проаналізовано конкретні цифрові інструменти, які допомагають їх реалізувати. Виявлено переваги та виклики реалізації персоналізованого навчання з використанням штучного інтелекту.

Практична цінність статті полягає у визначенні ефективних стратегій до впровадження персоналізованого навчання із застосуванням штучного інтелекту, що сприяє адаптації освітнього процесу до потреб кожного здобувача.

Висновки. З’ясовано, що персоналізоване навчання з використанням штучного інтелекту є важливим кроком у напрямі модернізації освітнього процесу. Успішна реалізація персоналізованого навчання з використанням штучного інтелекту сприятиме створенню гнучкої, інклюзивної та орієнтованої на майбутнє системи освіти.

Ключові слова: штучний інтелект, персоналізоване навчання, цифрові інструменти, індивідуалізація навчання, адаптивне навчання, диференційоване навчання, прогностичне навчання, ігрова стратегія навчання, інклюзивне навчання.

Список використаних джерел

1. Вітрук Р. О. Персоналізоване навчання за допомогою штучного інтелекту. Інноваційні підходи до підготовки кваліфікованих робітників: технології, методики, перспективний досвід : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю (30 вересня 2024 р.). MANS w Łomży, Біла Церква – Ломжа, 2024. № 2. С. 45–48.
2. Громова І. І., Мартинюк Н. В., Шевченко О. В. Система підготовки майбутніх вчителів до використання технологій штучного інтелекту. Інформаційні технології в освіті. № 39. С. 19–33.
3. Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти. URL: https://mon.gov.ua/staticobjects/mon/sites/ 1/news/2024/05/21/Instruktyvno.metodychni.rekomendatsiyi.shchodo.SHI.v.ZZSO-22.05.2024.pdf (дата звернення: 20.01.2025).
4. Про схвалення концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80 (дата звернення: 20.01.2025).
5. Назар М. М. Штучний інтелект: на початку ери нових можливостей системи освіти. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2024. № 6 (2). С. 1–4. URL: https://doi.org/10.37472/ v.naes.2024.6224.
6. Папач О. І., Горожанкіна О. Ю., Різак Г. В. Аналіз ролі штучного інтелекту у впровадженні диференційованого підходу до навчання. Педагогічна академія: наукові записки. № 10. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.13827888.
7. Саган О. В. Організація персоналізованого навчання за допомогою штучного інтелекту. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». № 108. С. 37–43.
8. Сухомлинський В. О. Розвиток індивідуальних здібностей і нахилів учнів. Вибрані твори : в 5-ти томах. Київ, 1977. Т. 5. С. 122–139.
9. Тарасенко С., Карінцева О., Дурановсеі В., Біловол А., Петрова А. Модель використання штучного інтелекту та ChatGPT для персоналізації навчання у вищій освіті. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2024. № 4 (114). С. 96–107. URL: https://doi.org/10.37734/2409-6873-2024-4-16.
10. Швардак М. В. Освітні тренди в умовах Нової української школи. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 89. С. 136–140. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.89.28.
11. Laak, C.-J., Aru, J. AI and personalized learning: bridging the gap with modern educational goals. 2024. URL:
    https://doi.org/10.48550/arXiv.2404.02798.
12. Shvardak M., Ostrovska M., Bryzhak N., Predyk A., Moskovchuk L. The Use of Digital Technologies in Professional Training of Primary School Teachers. International Electronic Journal of Elementary Education. 2024. № 16 (3). P. 363–376. URL: https://doi.org/26822/iejee.2024.337.
13. Wu S., Cao Y., Cui J., Li R., Qian H., Jiang B., Zhang W.
    A Comprehensive Exploration of Personalized Learning in Smart Education: From Student Modeling to Personalized Recommendations. 2024. URL: https://doi.org/10.48550/arXiv.2402.01666.