ДОСЛІДНИЦЬКА ФУНКЦІЯ УНІВЕРСИТЕТІВ: ВИТОКИ, ЗНАЧЕННЯ ТА СУСПІЛЬНІ ЕФЕКТИ
Автор(и): Пашков В. О.
Місце роботи:
Пашков В. О.,
кандидат політичних наук,
доцент кафедри міжнародного права,
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
(61024, Україна, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 77,
e-mail: viktor.pashkov.polit@gmail.com)
ORCID: 0000-0003-4273-2181
Scopus-Author: ID 59412373500
Мова: українська
Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2026. № 1(16): 227–245
https://doi.org/10.32755/sjeducation.2026.01.227
Стаття присвячена осмисленню процесів становлення, актуалізації та форм реалізації науково-дослідницької функції в діяльності університетів у контексті еволюції їх суспільної місії. Розкриті соціальні витоки, історичні етапи та вплив на суспільство здійснення наукових досліджень в університетах.
Метою статті є комплексне вивчення трансформації ролі університетів у виробництві знань з моменту їх виникнення у Середньовіччі і до сьогодення, а також причин і обставин, які призвели до інституціоналізації наукової діяльності у структурі діяльності ЗВО як вагомої їх функції.
Основними методами дослідження є методи загальнонаукового пошуку, системний підхід, історичний і структурно-функціональний аналіз.
З’ясовано, що зміст діяльності університетів як освітніх корпорацій від початку був пов’язаний з процесом трансляції та виробництва знань для потреб зовнішнього середовища (права, церкви, медицини). При цьому наукові заняття викладачів у Середньовіччі та в Новий час були жорстко обмежені релігійними доктринами, слабко пов’язані з практичними потребами та відігравали другорядну роль у навчанні студентів. Разом з тим університети в той період інституціоналізували такі важливі складові наукової діяльності як раціональну аргументацію, публічні обґрунтування (диспути), аналітичну культуру мислення та наукові школи, тим самим заклавши передумови своєї наукової функції.
Лише в ХІХ ст. дослідницька функція університетів отримала легітимацію, будучи оголошеною невід’ємною складовою їх функціонування та суспільної місії. Головними причинами такої фундаментальної зміни у значенні науки для діяльності університетів стали зростання ролі прикладної науки й емпіричних знань в економічному житті, Промислова революція та реформа В. Гумбольдта, яка сформувала успішну інституційну модель поєднання навчання і науки у стінах університету.
Науковою новизною дослідження є те, що процес становлення наукової функції університетів представлений як складна функціональна трансформація її ролі – від супутнього результату освітньої діяльності до суспільної місії та професійного обов’язку викладачів.
Ключові слова: функції вищої освіти, наукова діяльність, гумбольдтівська модель, емпіричне знання, наукова продукція, суспільна місія.
Список використаних джерел
- Заячук Ю., Ковальська О. Місія університету в суспільстві: формування університетської традиції та сучасні виклики. Педагогічний дискурс. 2020. Вип. 29. С. 38–50.
- Жижко Т. Перші університети: їх роль у розвитку освіти, науки і культури в європейському просторі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2009. Вип. 21 (34). С. 113–122.
- Княжева І. Становлення й розвиток університетської освіти в ХІ–ХVІІІ ст. та її роль у підготовці майбутніх викладачів вищої школи. Освіта та педагогічна наука. 2013. № 1. С. 48–54.
- Порев С. М. Університет і наука. Епістемологія, методологія і педагогіка виробництв знань : монографія. Київ : Хімджест, 2012. 384 с.
- Джус В. В. Еволюція феномену університету в дискурсі метамодерну. Український економічний часопис. 2025. № 9. С. 31–37.
- Луговий В., Слюсаренко О., Таланова Ж. Реалізація дослідницько-інноваційного потенціалу університетів як невід’ємного складника їх діяльності. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105). С. 26–45.
- Хаустова В. Є., Решетняк О. І. Сучасні форми взаємодії та інтеграції освіти та науки: теорія та практика. Ефективна економіка. 2021. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/12_2021/ 14.pdf.
- Тільчарова К. Корпоративна академічна культура в дискурсі ідеї університету. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 1. С. 254–261.
- Курбатов С. В. Феномен університету в контексті часових та просторових викликів : монографія. Суми : Університетська книга, 2014. 262 с.
- Мех О. Соціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації. Наука та наукознавство. 2013. № 1 (79). С. 21–30.
- Жук Л. В. Наукові дослідження у вищих навчальних закладах: сутність, значення та перспективи. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Проблеми економіки та управління». 2017. Вип. 4. № 873. С. 146–153.