У статті представлено результати емпіричного дослідження впливу розлучення батьків на ментальне здоров’я молодших підлітків, що є доволі актуальним у зв’язку зі зростанням кількості розлучень та їхнім потенційно негативним впливом на психічне функціонування дітей.

Метою дослідження є виявлення особливостей ментального здоров’я підлітків з повних та розлучених сімей за такими компонентами: поведінковий, емоційно-вольовий, особистісний та когнітивний.

Результати дослідження виявили статистично значущі відмінності між двома групами підлітків. У дітей з розлучених сімей зафіксовано гірші показники самопочуття, активності та настрою, вищий рівень ситуативної та особистісної тривожності, більш негативне самоставлення (нижчі показники самоприйняття, самоінтересу, аутосимпатії та вищі – самозвинувачення, очікування негативного ставлення від інших).

Аналіз психомалюнків виявив суттєві відмінності в емоційному сприйнятті сім’ї молодшими підлітками з повних та розлучених сімей. Малюнки дітей з повних сімей відрізнялися позитивнішою символікою єдності та стабільності. Натомість у малюнках підлітків, які пережили розлучення батьків, частіше спостерігалися ознаки спрощеності, відчуження, втрати, агресії, депресивних тенденцій, а також підвищеного рівня тривожності.

У когнітивній сфері досліджуваних підлітків не виявлено суттєвих відмінностей у загальному рівні IQ, проте у групі дітей з повних сімей спостерігався ширший діапазон позитивних показників, включно з одиничним випадком дуже високого рівня IQ, та загалом вища уважність і зосередженість дітей під час виконання роботи. У групі дітей, батьки яких розлучилися, відзначено вищий відсоток низького рівня IQ та один випадок дуже низького рівня. До того ж діти цієї групи були більш неуважні, розсіяні, не могли сконцентруватися на виконанні завдань.

Педагогічні спостереження підтвердили емоційну нестабільність, поведінкові проблеми та зниження навчальної мотивації у дітей, які пережили розлучення батьків.

Отримані результати підтверджують негативний вплив стресу, пов’язаного з розлученням батьків, на різні аспекти ментального здоров’я молодших підлітків, що обумовлює необхідність розроблення та впровадження програм психологічного супроводу для цієї категорії дітей.

Ключові слова: розлучення батьків, молодший підлітковий вік, мен­тальне здоров’я, емоційний стан, самоставлення, тривожність, проєктивний малюнок, інтелект.

Список використаних джерел

1. Герасіна С., Хомич Г. Психоконсультативна взаємодія з дезадаптованими підлітками у ситуації розлучення батьків. Вісник Національного університету оборони України. 2022. № 2 (66). С. 25–36.
2. Кучеренко Є. В. Розлучення як проблема в психології сім’ї. Гуманітарний корпус : збірник наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. Вип. 10. С. 62–
3. Остополець І., Пачаджи Д., Коновалова В. Вплив послідовності народження дитини в сім’ї на формування її способу життя. Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. № 1 (8). С. 141–153.
4. Остополець І. Ю., Красіков В. І., Овдієнко А. В. До проблеми впливу розлучення батьків на психологічне здоров’я підлітків. Інтеграція теорії у практику: проблеми, пошуки, перспективи в умовах воєнного стану : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 01 листопада 2023 р.). Чернігів : ПАУ, 2023. С. 413–
5. Розлучення в цифрах – статистика розлучень в Україні. URL: https://rozirvannya-shlyubu.com.ua/statystyka-rozluchen-ukrayini (дата звернення: 23.04.2025).
6. Стаднік І. М. Психічне здоров’я та емоційний стан дітей в аспекті впливу процесів розлучення батьків та визначення місця проживання дитини. Криміналістика і судова експертиза. Вип. 67. С. 677–687.
7. Хоржевська І. М., Гречешнюк І. В. Емоційний стан дитини в ситуації розлучення батьків. Габітус. Вип. 30. С. 185–189.