У статті висвітлено актуальну проблему національно-патріотичного виховання молоді в умовах сучасних суспільних трансформацій в Україні та систематизовано педагогічний досвід української західної діаспори. Метою дослідження є аналіз ідей, підходів та виховних концепцій, сформованих українськими педагогами в еміграційному середовищі, у контексті їх значення для розвитку національно-патріотичного виховання. Актуальність теми обумовлена необхідністю посилення національної свідомості молоді, збереження історичної пам’яті, мови, культури й духовних цінностей українського народу в умовах воєнних викликів, глобалізації та інформаційного впливу.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, історико-педагогічний і порівняльний аналіз, що дали змогу системно осмислити педагогічні ідеї українських діячів західної діаспори та виявити провідні тенденції розвитку національно-патріотичного виховання молоді. У процесі дослідження розкрито сутність національно-патріотичного виховання як цілісного, багатовимірного процесу, спрямованого на формування національної свідомості, громадянської відповідальності та духовно-моральних якостей особистості.

У результаті дослідження встановлено, що педагогічний доробок українських діячів західної діаспори характеризується системністю, ціннісною спрямованістю та орієнтацією на консолідацію виховних зусиль родини, освітніх інституцій, громадських організацій і церкви. Виокремлено ключові ідеї національно-патріотичного виховання, серед яких провідне місце посідають виховання любові до Батьківщини, збереження рідної мови й культури, формування історичної пам’яті та почуття відповідальності за майбутнє української нації.

Практична цінність статті полягає в розширенні теоретичних уявлень про національно-патріотичне виховання та можливості використання узагальненого діаспорного педагогічного досвіду в наукових дослідженнях, освітніх програмах і виховній роботі з молоддю. Зроблено висновок про значущість ідей українських педагогів західної діаспори для подальшого розвитку теорії національно-патріотичного виховання та поглиблення наукового осмислення цієї проблеми в сучасних умовах.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, українська молодь, західна українська діаспора, національна свідомість, педагогічна спадщина, виховні ідеї, українська ідентичність.

Список використаних джерел

1. Горохович А. Плекаймо в дитині і розум, і душу (Українська виховна система). Дрогобич : Бескид, 1992. 112 с.
2. Джус О. В. Національно-патріотичне виховання дітей та молоді в українській діаспорі: досвід, спроби. Наука і освіта. № 10. С. 76–81.
3. Ломацький М. Національна свідомість. Лондон : Вид-во Спілки Української Молоді, 1952. 63 с.
4. Огієнко І. Рятування України. Київ : Наша культура і наука, 2005. 463 с.
5. Огієнко І. Українська культура. Львів : Фенікс, 1992. 213 с.
6. Палійчук О. М. Педагогічні ідеї та освітня діяльність Антоніни Горохович (1913–1997) : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. Івано-Франківськ, 2007. 20 c.
7. Петрів І. Лицем до молоді. Наша мета. 29 квітня. С. 3.
8. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб. для студ. вищих пед. закл. освіти. Тернопіль : Богдан, 2005. 232 с.