ДЕКОНСТРУКЦІЯ ІСТОРИЧНИХ МІФОЛОГЕМ У РОБОТІ ІЗ ЗАСУДЖЕНИМИ ЗА КОЛАБОРАЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
Автор(и): Гейда О. С.
Місце роботи:
Гейда О. С.,
кандидат історичних наук,
доцент кафедри педагогіки та професійної етики,
Пенітенціарна академія України
(14000, м. Чернігів, вул. Гонча, 34,
ORCID: 0000-0003-4971-4867
Мова: українська
Науковий вісник Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки 2025. № 2(15): 38–46
https://doi.org/10.32755/sjeducation.2025.02.038
Сучасна російсько-українська війна, яка, крім військової, супроводжується ще й інформаційною та ідеологічною агресією, актуалізувала проблему історичних міфів, що використовуються ворожою пропагандою для формування антиукраїнських наративів. Особливо вразливою до подібного впливу виявилася частина громадян України, які вчинили колабораційну діяльність, мотивовану не лише політичними чи матеріальними чинниками, а й викривленими історичними уявленнями. Деконструкція цих історичних міфологем – це не лише інтелектуальне завдання, а важливий елемент ресоціалізації засуджених за співпрацю з ворогом. Така системна робота з історичною свідомістю дозволить розвінчати ідеологеми, що легітимізують зраду як «історичну справедливість» чи «вибір предків». В умовах повоєнної відбудови та посилення національної безпеки тема подолання історичних міфів у роботі з колаборантами буде набувати дедалі більшого значення, оскільки йдеться про формування стійкої громадянської ідентичності та протидію повторному залученню до антидержавної діяльності.
Метою дослідження є з’ясування механізму формування історичних міфологем, окреслення чинників, які впливають на їх засвоєння та вироблення алгоритму деконструкції міфів для подальшого використання у виховній роботі із засудженими за колабораційну діяльність.
Висновки. Слід наголосити, що деконструювати історичний міф – це означає позбавити його некритичного сприйняття, викрити його маніпулятивну природу, а також пояснити, як, навіщо, за яких обставин та ким він був сконструйований. Основними етапами успішної деконструкції міфу є поступовий процес відтворення всієї складності реальних подій і явищ на основі підбору документально підтверджених фактів та виявлення мотивів створення міфу. Зіставлення міфу з особистим досвідом людини та формування критичного осмислення реальності (історичної та сучасної). Документальні фільми, інтерв’ю, спогади очевидців – усе це допомагає побачити історію «зсередини» й руйнує абстрактність міфів. Також дієвим методом є використання технік медіаграмотності, аналізу джерел, порівняння з альтернативними точками зору.
Ключові слова: гібридна війна, історичний міф, засуджені за колабораційну діяльність, ресоціалізація, деконструкція антиукраїнських міфологем.
Список використаних джерел
- Війна і міф. Невідома Друга світова / за заг. ред. О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 272 с.
- Головатий М. Політична міфологія : навчальний посібник.
Київ : МАУП, 2006. 144 с. - Жовтянська В. Психологія репрезентацій дійсності : монографія. Київ : Талком, 2020. 376 с.
- Зборовська К. Деконструкція міфу доктрини «русский мир» про православ’я як основу російської ідентичності. Філософія освіти. № 28 (2). С. 230–239.
- Лозовий В. С. Маніпулювання історією Великої Вітчизняної війни як складова пропагандистської кампанії проти України. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Вип. 11. С. 282–289.
- Скуратівський В. Міф. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голов. редкол.) та ін. ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
- Слободянюк А. Еволюція концептуальних уявлень про владу в історико-соціологічному процесі. Київ : Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2002. 198 c.
- Шайгородський Ю. Політика: взаємодія реальності і міфу.
Київ : Знання України, 2009. 400 с.