Сучасна російсько-українська війна, яка, крім військової, супроводжується ще й інформаційною та ідеологічною агресією, актуалізувала проблему історичних міфів, що використовуються ворожою пропагандою для формування антиукраїнських наративів. Особливо вразливою до подібного впливу виявилася частина громадян України, які вчинили колабораційну ді­яльність, мотивовану не лише політичними чи матеріальними чинниками, а й викривленими історичними уявленнями. Деконструкція цих історичних міфологем – це не лише інтелектуальне завдання, а важливий елемент ресоціалізації засуджених за співпрацю з ворогом. Така системна робота з історичною свідомістю дозволить розвінчати ідеологеми, що легітимізують зраду як «історичну справедливість» чи «вибір предків». В умовах повоєнної відбудови та посилення національної безпеки тема подолання історичних міфів у роботі з колаборантами буде набувати дедалі більшого значення, оскільки йдеться про формування стійкої громадянської ідентичності та протидію повторному залученню до антидержавної діяльності.

Метою дослідження є з’ясування механізму формування історичних міфологем, окреслення чинників, які впливають на їх засвоєння та вироблення алгоритму деконструкції міфів для подальшого використання у виховній роботі із засудженими за колабораційну діяльність.

Висновки. Слід наголосити, що деконструювати історичний міф – це означає позбавити його некритичного сприйняття, викрити його маніпулятивну природу, а також пояснити, як, навіщо, за яких обставин та ким він був сконструйований. Основними етапами успішної деконструкції міфу є поступовий процес відтворення всієї складності реальних подій і явищ на основі підбору документально підтверджених фактів та виявлення мотивів створення міфу. Зіставлення міфу з особистим досвідом людини та формування критичного осмислення реальності (історичної та сучасної). Документальні фільми, інтерв’ю, спогади очевидців – усе це допомагає побачити історію «зсередини» й руйнує абстрактність міфів. Також дієвим методом є використання технік медіаграмотності, аналізу джерел, порівняння з альтернативними точками зору.

Ключові слова: гібридна війна, історичний міф, засуджені за колабораційну діяльність, ресоціалізація, деконструкція антиукраїнських міфологем.

Список використаних джерел

1. Війна і міф. Невідома Друга світова / за заг. ред. О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. 272 с.
2. Головатий М. Політична міфологія : навчальний посібник.
   Київ : МАУП, 2006. 144 с.
3. Жовтянська В. Психологія репрезентацій дійсності : монографія. Київ : Талком, 2020. 376 с.
4. Зборовська К. Деконструкція міфу доктрини «русский мир» про православ’я як основу російської ідентичності. Філософія освіти. № 28 (2). С. 230–239.
5. Лозовий В. С. Маніпулювання історією Великої Вітчизняної війни як складова пропагандистської кампанії проти України. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. Вип. 11. С. 282–289.
6. Скуратівський В. Міф. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голов. редкол.) та ін. ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
7. Слободянюк А. Еволюція концептуальних уявлень про владу в історико-соціологічному процесі. Київ : Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, 2002. 198 c.
8. Шайгородський Ю. Політика: взаємодія реальності і міфу.
   Київ : Знання України, 2009. 400 с.