Вища освіта відіграє ключову роль у формуванні майбутнього людей і суспільств, слугуючи наріжним каменем для економічного зростання, соціальної справедливості та сталого розвитку. В Європейському Союзі існує стійка тенденція до підвищення рівня освіченості серед молоді, особливо в умовах, коли країни ставлять перед собою амбітні цілі підвищити якість освіти до 2030 року.

Розв’язання цих питань має вирішальне значення для створення більш збалансованого та інклюзивного освітнього середовища.

Оскільки вищі навчальні заклади все частіше вносять питання сталого розвитку у свої навчальні програми, вони не лише готують випускників до майбутніх викликів, а й сприяють досягненню ширших суспільних цілей.

Метою статті є вивчення практик, що застосовуються Європейським Союзом у розвитку вищої освіти, з акцентом на отриманні комплексного розуміння освітнього ландшафту в Європі.

Методологія дослідження базується на використанні методу аналізу ключових документів ЄС, які регулюють правове поле та визначають напрями розвитку європейської політики у сфері освіти і навчання на рівні вищої освіти.

Висновки. Освітня політика ЄС характеризується цілеспрямованим, різностороннім впливом на процес розбудови європейського освітнього простору. Стратегічні пріоритети європейського співробітництва підкреслюють, що вища освіта сьогодні є найбільш поширеною кваліфікацією в Європейському Союзі. Однак між різними країнами все ще існують значні відмінності.

Політика згуртованості країн зменшує їх соціально-економічні відмінності, сприяючи рівному доступу до якісної освіти.

Європейський освітній простір допомагає країнам ЄС спільно працювати над створенням кращих і більш інклюзивних систем освіти та навчання. Постійне оцінювання перевіряє прогрес, який отримано під час досягнення освітніх цілей. У 2025 році Європейська комісія запропонує нові плани, які зосереджуватимуться на цілях співпраці, національних реформах та оновленні завдань у галузі освіти.

Ключові слова: інтеграція, Європейський освітній простір, вища освіта, сталість, освіта і навчання, реформи.

Список використаних джерел

1. Lokshyna, O. I. (2024), “European educational space as an integration perspective of Ukrainian education”, Ukrainian Pedagogical Journal, Issue 2, pp. 6–19, available at: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-6-19 (accessed 5 May 2025).
2. Sbruieva, A. A. (ed.), Eremenko, I. V. (2019), Formation of the European dimension of quality assurance in higher education in the context of internationalisation of the educational space : monograph, Publishing House of Sumy A. S Makarenko State Pedagogical University, Sumy, available at: https://doi.org/10.24139/978-966-698-280-6/2019 (accessed 5 May 2025).
3. Topuzov, O., Lokshyna, O., Dzhurilo, A., & Shparyk, O. (2023), “European Research Area as a benchmark for the development of education and science in Ukraine”, Ukrainian Pedagogical Journal, Issue 4, pp. 5–19, available at: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-4-5-19 (accessed 5 May 2025).
4. Cabrera Giraldez, M., Frega, R., Meacham, D., Kossowska, M., Petrovic, N. (2023), Solidarity in the European Union. Theoretical framework, empirical evidence, and policy guidelines for education, available at: https://doi.org/10.31235/osf.io/7w9ka_v4 (accessed 5 May 2025).
5. Council of the European Union (2021), “Council Resolution on a Strategic Framework for European Cooperation in Education and Training Towards the European Education Area and Beyond (2021–2030)”, Official Journal of the European Union, № 1–21, pp. 66, available at: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/ALL/?uri= CELEX:32021G0226(01) (accessed 5 May 2025).
6. Chang, Y. and A., Mann (2024), “Enhancing green career guidance systems for sustainable futures”, OECD Education Working Papers, No. 318, OECD Publishing, Paris, available at: https://doi.org/10.1787/e6ad2d9c-en (accessed 5 May 2025).
7. European Commission (2020), Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions on achieving the European Education Area by 2025, available at: https://eur-lex.europa.eu/legalcontent/EN/TXT/?uri=CELEX:52020 DC0625 (accessed 5 May 2025).
8. European Commission: Directorate-General for Education, Youth, Sport and Culture (2024), Education and training monitor 2024: Comparative report, Publications Office of the European Union, available at: https://data.europa.eu/doi/10.2766/815875 (accessed 5 May 2025).
9. EUROGRADUATE survey 2022: members & partners, available at: |https://www.eurograduate.eu/about/members?c=norwa (accessed 5 May 2025).
10. Guerra, F. (2025), “The Impact of the Covid-19 Pandemic on Educational Policies and the European Integration Process”, European Journal of Educational Research, available at: https://www.resear chgate.net/scientific-contributions/Filipe-Guerra-2306463678 (accessed 5 May 2025).
11. Russo, N. (2024), European Educational and New Perspectives for Teachers’ Skills, available at: https://www. researchgate.net/scientific-contributions/Noemi-Russo-2301873534 (accessed 5 May 2025).
12. Stevenson, H. (2024), “Europeanizing Europe’s Education Policy. In Building Europe Through Education”, Building Education Through Europe, рр. 206–221, Taylor & Francis, available at: https://doi.org/10.4324/9781003247838-13 (accessed 5 May 2025).