У сучасному науковому та політичному дискурсі ресоціалізація осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, дедалі частіше розглядається крізь призму безбар’єрності як системного підходу до подолання соціальних, інституційних, комунікативних та психологічних бар’єрів, що перешкоджають повноцінній соціальній інтеграції. Для ув’язнених жінок ці бар’єри мають комплексний характер і посилюються гендерними чинниками, стигматизацією, обмеженим доступом до соціальних послуг, а також ускладненими або розірваними сімейними зв’язками. У цьому контексті сім’я постає не лише як соціальне середовище підтримки, а як ключовий ресурс безбар’єрної ресоціалізації, що забезпечує емоційну стабільність, збереження батьківських ролей, доступ до соціального капіталу та зменшення ризиків повторної соціальної ізоляції після звільнення.

У статті проаналізовано теоретичні та практичні засади сімейно орієнтованої соціальної роботи з ув’язненими жінками в Україні крізь призму безбар’єрного підходу. Обґрунтовано, що сімейні зв’язки виступають важливим ресурсом безбар’єрної ресоціалізації, оскільки сприяють подоланню соціальних, інституційних, психологічних і комунікативних бар’єрів, з якими стикаються жінки в умовах позбавлення волі та після звільнення. Окреслено ключові потреби ув’язнених жінок, зокрема збереження материнських ролей, забезпечення регулярних контактів із дітьми, доступ до психосоціальної підтримки та підготовку до повернення в суспільство. Проаналізовано сучасні практики сімейно орієнтованої соціальної роботи, що реалізуються у співпраці державних установ і громадських організацій, включно з програмами підтримки батьківських компетентностей, сімейної медіації та післяпенітенціарного супроводу. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення соціальної роботи з ув’язненими жінками на засадах безбар’єрності, міжвідомчої взаємодії та дотримання прав людини, що сприятиме підвищенню ефективності ресоціалізаційних програм і соціальній інтеграції жінок та їхніх сімей.

Ключові слова: сімейно орієнтована соціальна робота, безбар’єрність, соціальна доступність, ув’язнені жінки, ресоціалізація, соціальна інтеграція, права людини, материнство в умовах позбавлення волі, психосоціальна підтримка, пенітенціарна система.

Список використаних джерел

1. Дослідження «Жінки, яких не видно: гендерні аспекти відбування покарання засудженими до позбавлення волі». ЮрФем. URL: https://jurfem.com.ua/doslidgennya-zhinky-yakykh-ne-vydno/.
2. Korzh A. “You have been punished in prison. And then when you are released, you are punished for life”: Post-incarceration barriers for women in Ukraine. International Sociology. 2022. Vol. 37. Iss. 3. P. 373–390. DOI: https://doi.org/10.1177/02685809221084447.
3. Khalymon S. I., Bohatyrov I. H., Puzyrov M. S., Kolomiiets N. V. et al. Characteristic of a Female Recidivist: Qualitative Empirical Analysis (View from Ukraine). International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology. 2023. Vol. 67. Iss. 5. P. 447–470. DOI: https://doi.org/10.1177/0306624X211023919.
4. Oleksiuk N. Social Rehabilitation as an Aspect of Social Work with Convicts in the Penal Institutions of Ukraine. Social Work and Education. 2019. Vol. 6. № 1. P. 41–51. DOI: https://doi.org/10.25128/ 2520-6230.19.1.4.
5. Суліцький В. В. Соціальна робота в установах виконання покарань України. Actual trends in science and practice : proceedings of the VIII International Scientific and Practical Conference. 2022. С. 114–119.
6. Суліцький В. В., Магрюк В. А. Соціально-педагогічна робота із жінками, які перебувають у конфлікті із законом. Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 25. Т. 2. С. 194–198.
7. Ягунов Д. Статистика ув’язнених в Україні. 2024. URL: https:// www.yagunov.in.ua/prison-pop-ukr-08-122024/?utm_source=com.