Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної психології — вивченню взаємозв’язку між тривожністю й толерантністю до невизначеності як чинників психологічної адаптації молоді до умов соціальної нестабільності.

Метою статті є з’ясування специфіки проявів тривожності у молоді з різним рівнем толерантності до невизначеності та виявлення характеру взаємозв’язку між цими характеристиками в умовах зростаючих зовнішніх викликів (воєнні дії, економічна нестабільність, інформаційне перевантаження).

Методами дослідження виступили теоретичний аналіз наукових джерел, синтез психологічних підходів, емпіричне вивчення за допомогою психодіагностичних методик, а також кількісний аналіз отриманих даних.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні статистично значущих обернених зв’язків між тривожністю (особистісною та ситуативною) й толерантністю до невизначеності, що дає підстави розглядати останню як ключовий ресурс у процесі подолання тривожних станів. Окремо розкрито відмінності у рівнях досліджуваних показників між курсантами і студентами, що зумовлено особливостями професійного середовища, навчальної підготовки та соціальної ролі.

Практичне значення статті полягає в можливості використання отриманих результатів для вдосконалення програм психологічного супроводу молоді, зокрема в напрямах зниження рівня тривожності, розвитку емоційної стійкості та формування здатності до конструктивного функціонування в умовах невизначеності.

Перспективами подальших досліджень є вивчення впливу соціокультурних, вікових та гендерних чинників на взаємозв’язок тривожності й толерантності до невизначеності, а також розроблення цільових інтервенцій для окремих груп молоді в умовах тривалих кризових обставин.

Ключові слова: тривожність, невизначеність, напруженість, страх, толерантність, самодопомога, саморегуляція, когнітивно-поведінкова терапія, емоційна стійкість.

Список використаних джерел

1. Амплєєва О. М., Плужник А. Ю. Дослідження тривожності як першої емоційно-ситуативної реакції у період студентського віку. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Т. 33 (72). № 6. С. 123–126.
2. Блохіна І. О. Психологічні причини виникнення тривожності у студентів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Психологія. Ужгород : Гельветика, 2021. № 4. С. 82–86.
3. Грузинська І. Проблема емоційного реагування на стресові ситуації в умовах воєнного стану. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2022. № 21. С. 97–107.
4. Єрмакова Н., Сауленко О. Психологічні особливості проявів стресостійкості у сучасної молоді. Молодий вчений. 2020. № 11 (87). С. 59–63.
5. Клименко І. В. Толерантність до невизначеності як фактор адаптації курсантів – майбутніх правоохоронців, які навчаються в рамках психологічного супроводу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2017. Вип. 4. Т. 2. С. 164–168.
6. Мороз Л. І., Сафін О. Д. Модель розвитку стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Т. 33 (72). № 5. С. 48–53.
7. Музичко Л. Т. Особливості емоційно-вольової сфери молоді з різним рівнем посттравматичного порушення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2017. Вип. 33. С. 158–164.