Сучасні воєнні умови демонструють радикальну трансформацію соціальних та професійних ролей. Жінки дедалі активніше залучаються до військової служби. Вони демонструють здатність виконувати завдання, які раніше вважалися суто «чоловічими». Жінки активно беруть участь у бойових та управлінських завданнях, а військові колективи стикаються з необхідністю адаптації до більш рівноправного середовища. Попри актуальність та різноплановість гендерної проблематики у сучасному науковому дискурсі, залишаються нерозв’язаними низка гендерних питань, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

Метою статті є розгляд природи гендерних стереотипів у військовому середовищі шляхом соціологічного аналізу досвіду здобувачів (-ок) вищої освіти.

Результати проведеного дослідження засвідчили збереження стійких гендерних стереотипів у середовищі військових закладів вищої освіти, що виявляється як у ставленні до жінок-лідерок, так і у визначенні їхніх професійних та кар’єрних перспектив. Попри поступову інтеграцію жінок у військову сферу та загалом позитивне ставлення до навчання у змішаних групах, в освітньому середовищі продовжують функціонувати бар’єри, зумовлені як упередженнями командирів і викладачів, так і обмеженими можливостями курсанток у реалізації лідерських ролей.

Аналіз відповідей респондентів (-ок) виявив суттєві відмінності у сприйнятті проблематики: курсантки частіше демонструють готовність до розвитку лідерських компетентностей і позитивно оцінюють жіноче командування, тоді як серед курсантів поширеним залишається традиційне уявлення про поділ військових функцій за гендерною ознакою. Такий розрив у поглядах свідчить про необхідність цілеспрямованої роботи з подолання стереотипів, зокрема шляхом гендерної просвіти та формування практик рівноправної взаємодії у військових колективах. Ефективне подолання виявлених бар’єрів можливе за умови впровадження комплексних заходів, серед яких: розвиток гендерно чутливого освітнього середовища, підтримка жіночого лідерства, підвищення обізнаності викладацького та командного складу щодо гендерних питань, а також стимулювання рівноправного партнерства між курсантами і курсантками. Такий підхід сприятиме не лише зменшенню впливу гендерних стереотипів, а й формуванню нової військової культури, що відповідає сучасним викликам і спрямована на підвищення ефективності підготовки майбутніх офіцерів.

Ключові слова: гендерні стереотипи, військовослужбовці, освітнє середовище, жіноче лідерство.

Список використаних джерел

1. Ганаба С. О., Волобуєв В. В. Жіноче лідерство як соціально-психологічний феномен у військових закладах вищої освіти. Перспективи та інновації науки. № 9. С. 1195–1206.
2. Кісь О. Як і чому жінки зникають з історії війн. URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/dosvidy-viyny/zhinochi-dosvidy-viyny-lito-2022.html.
3. Марценюк Т. Гендер для всіх. Виклик стереотипам. Київ :
   Основи, 2017. 256 с.
4. Новий тлумачний словник української мови / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2007.Т. 3. С. 427.
5. Стяжкіна О. В. Жінки України в повсякденні окупації: відмінності сценаріїв, інтенції й ресурси виживання. Український історичний журнал. 2015. № 2. С. 42–66.
6. Тінін Д. Г. Деякі аспекти гендерної рівності у воєнний час: як війна змінює роль жінок у суспільстві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. Вип. 80. Ч. 2. С. 432–437.
7. Шевчук О., Михайлов В., Панченко В., Єфімова В. Проблеми гендерних відносин у військових колективах: соціологічний вимір. Актуальні проблеми економіки. № 1 (235). С. 93–101.